З досвіду роботи

Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках зарубіжної літератури: інноваційний підхід

                                              Якщо ви маєте вогонь знання,дозвольте

                                                             іншим запалити від нього свої світильники.

                                                                                                        Томас Фуллер

  Час невпинно рухається вперед. І найбільш дивні відкриття ХХІ століття будуть зроблені не завдяки розвитку науки і техніки, а завдяки тому, що ми по – новому оцінимо саме поняття «людина». Нова реальність потребує людину з новим мисленням і новим світовідчуттям. Нині від людей вимагається не лише належно виконувати свої обов’язки, а й творчо підходити до їх виконання. Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними , розвиненими потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

   «Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель» - цю думку В.Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі.

   Праця учня, який роками сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні найвищого щастя людини від успіхів у праці.

   « Не вчи камінь котитися, просто прийми перешкоду – і він сам покотиться…» Ці мудрі слова мислителя Г.Сковороди сказані саме для нас, учителів. У них криється основа великого мистецтва формування й розвитку особистості, особистості з природними задатками, яка не терпить насильства, яка прагне зрозуміти себе, випробувати в різних видах діяльності, розвинути власні обдарування, само вдосконалитися.

   Завдання ж учителя – створити умови, за яких природні здібності дитини знайдуть шлях до зовнішнього вияву. Це і є вершиною педагогічної майстерності.

   У Державному стандарті базової і повної середньої освіти визначено мету освітньої галузі «Мови і літератури»: «Формування комунікативної і літературної компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо».

   У системі педагогічної освіти урокам літератури належить особлива роль, бо вони відтворюють духовний світ людини і тим самим сприяють активному ставленню особистості. Засобами мистецтва слова література допомагає впливати на учнів, формувати й збагачувати їх внутрішній світ, розвивати інтелект та творчі здібності, адже література передає загально – людські цінності від покоління до покоління.

   Отже, провідна роль уроків літератури як засобу формування всебічно розвиненої й духовно багатої особистості в навчально – виховному процесі зумовлює необхідність постійного вдосконалення її вивчення в школі. Сучасний стан національної освіти вимагає підвищення ефективності й якості навчального процесу, створення сприятливих умов для розвитку учнів.

   Урок як основна форма педагогічного процесу є тим інструментом виховання та розвитку особистості. І якщо ми прагнемо перевести нашу школу в режим розвитку, то вчитель – словесник повинен досконало оволодіти цим інструментом, навчитися більш раціонально його використовувати й досконало освоїти керування ним.

   З уроку починається навчально – виховний процес, уроком він і закінчується.

   Для розуміння проблеми окреслимо перш за все змістове наповнення поняття «урок літератури» в сучасній школі. Дидакти й методисти по – різному подають дефініції цього поняття. Наприклад, В.Шуляр визначає: «Сучасний урок літератури – гнучка цілісна динамічна система взаємопов’язаних компонентів і навчальних ситуацій, яка процесуально й змістовно забезпечує літературний та духовний розвиток учня – читача, неперервність інтенсивної розвивальної взаємодії вчителя й колективу в умовах класу. Такий урок створює особистісно зорієнтований простір для повної реалізації резервів власного Я (школяра) через осягнення тканини художніх творів, літературно – мистецьких текстів тощо та сприяє вияву компетентності вчителя – словесника як організатора довершено – послідовної психодраматичної технології підготовки й проведення навчального уроку».

    У зв’язку із реформуванням системи освіти, переосмисленням змісту і завдань навчання перед вчителем постає безліч запитань, але головні з них такі:

·        Як навчити школяра любити вчитися?

·        Як стимулювати його до активного пізнання?

·        Як створити умови для розвитку і реалізації особистості?

·        Як засобами предмету формувати ключові життєві компетенції?

   Дитина не хоче навчатися! Чому? Зрозуміло, процес навчання – це не безперервна радість пізнання. Почуття відповідальності, обов’язку і навіть деяке самоспонукання в навчанні необхідні. Але навчання, на мою думку, з цього починатися не повинно. В основі навчання мають бути радість і позитивні емоції. І лише тоді, коли є ця основа, можна (і треба) виховувати почуття обов’язку, відповідальне ставлення до навчальної праці – все те, чим сьогодні заповнена школа. За В.О.Сухомлинським, спочатку потрібно побудувати душу дитини, а тоді вже формувати розум.

   У своїй педагогічній діяльності якнайбільше стараюсь опиратися на методику «педагогіки потреб», запропоновану В.О.Сухомлинським. За педагогікою потреб Сухомлинського, психологічною основою навчання і виховання є поворот учителя до інтересів і потреб школяра та створення психолого – педагогічних умов для їх розвитку.

   Для цього важливо навчити дітей вчитися, зацікавити процесом пізнання. Важливо не скільки передати учням свої знання, як допомогти їх здобувати. Слід шукати ті шляхи і підходи до серця і душі дитини , щоб процес навчання базувався на потребі саморозвитку, природно – детермінованих потребах пізнання світу.

   В основі задоволення пізнавальних потреб дітей має бути вчитель. Саме від  рівня його педагогічної майстерності залежить, без перебільшення можу сказати, доля дитини.

Основні фактори педагогічної майстерності

І.Досконале                                  

ІІ. Добре володіння

ІІІ. Педагогічний

Знання предмета                          методикою навчання               такт,світогляд

І любов до нього                             і виховання                          і моральні                

                                                                                                         переконання

                                                                                                          вчителя

     За таких умов школа стає школою радості для учнів,школою творчості для вчителя і школою спокою для батьків.

     Деякі роздуми щодо означених факторів педагогічної майстерності.

     Мудреці говорили: «Не вимагай від інших того, чого не можеш зробити сам». Тому бездоганне знання фактичного матеріалу і закоханість учителя у свій предмет є першою сходинкою до успіху.

   Добре володіння методикою навчання і виховання – друга сходинка успіху вчителя.

   Педагогічний такт – стара і водночас нова тема, як сам навчально – виховний процес, як сама педагогіка. У кожній професії є своя професійна ознака. В учителя – це педагогічний такт. Педагогічний такт для вчителя – це все одно, що голос для співака або слух для музиканта. 

     Уроки світової літератури дають безмежний простір для творчої роботи вчителя та учнів. Розвивати інтерес до пізнання світу, розвивати природні здібності учня, не заважаючи його саморозвиткові; сформувати культурологічну компетентність кожної дитини – здатність її глибоко розуміти культуру та мистецтво, бути активним носієм і творцем; підготувати гідне майбутнє країни – моє завдання як учителя.

     Саме це зумовило вибір науково – методичної проблеми, над реалізацією якої я працюю протягом останніх років: « Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках світової літератури: інноваційний підхід».

   Навчання – це процес інтелектуального й духовного розвитку особистості. Як відомо, характер і ступінь навчальної діяльності учнів можуть бути різними. Щоб навчальний процес був успішним, треба розвивати пізнавальну активність школярів. А це свідомий процес набуття знань, перетворення знань у переконання, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки та практичних дій учнів.

   Д.Вількеєв, М.Данилов, І.Лернер, І.Огородніков, Н.Половнікова, В.Сухомлинський, К.Ушинський вважають, що пізнавальна активність – це внутрішня готовність школярів до оволодіння знаннями при наполегливих  вольових зусиллях. Потреба пізнання невідомого спонукає учнів до подальшої участі в напруженій розумовій та практичній діяльності.

   Як зазначав В.Сухомлинський, навчати треба так, щоб учні самостійно здобували знання. Це потребує від учителя вміння спонукати школярів до розв’язання пізнавальних завдань; оцінки подій, явищ, вчинків, дій, висловлення своїх думок у процесі диспутів; установлення причинно – наслідкових залежностей, що допоможуть виявити щось нове, незнайоме в пізнанні істини, закономірностей навколишнього світу. Такий спосіб набуття знань педагог називав екскурсією в особисті думки, дослідженням своєї «комори» знань. Учитель має знати, що розповісти, а що залишити недомовленим. Характер недомовленого визначається конкретним змістом того чи іншого навчального матеріалу, рівнем знань учнів.

   Пізнавальну активність школярів на уроках словесності слід розуміти як вміння емоційно сприймати, глибоко осмислювати і оцінювати художні твори, робити відповідні висновки та узагальнення; образно, літературною мовою висловлювати свої судження про твір в усній та письмовій формі. При цьому учні мають виявити волю, уміння долати труднощі в навчанні; використовувати знання, якими оволоділи для здобуття нових; самостійність розумової праці; усвідомлення розумових цілей діяльності.

   О.Бандура, Н.Волошина, В.Золотникова, О.Ісаєва, О.Мазуркевич, Г.Пасічник вважають, що одним із дієвих засобів розвитку пізнавальної активності учнів під час вивчення літератури є самостійна робота.

   Зокрема О.Мазуркевич твердив, що «самостійна робота над текстом художнього твору…» є найперша, вихідна позиція  активізації навчально – виховного процесу, забезпечення всеохоплюючої творчої діяльності учнів на уроках літератури…, спрямованих на глибоке вивчення художніх творів у зв’язку з життям.

   Учителі часто стикаються з проблемою зниження рівня пізнавальної активності учнів, небажанням працювати самостійно та просто вчитися. Серед багатьох причин втрати дітьми інтересу до знань можна назвати одноманітність уроків. Відсутність можливості повсякденного пошуку інформації призводить до шаблонного викладання, а це руйнує та вбиває дитячий інтерес до навчання.

   У В.О.Сухомлинського є такі слова: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника в вас, то вам ніколи не запалити його в інших». В арсеналі кожного учителя – словесника є свій набір методів і прийомів розвитку творчої самостійності учнів, їх літературних здібностей. Я в своїй роботі переслідую мету створити на кожному уроці якомога сприятливіші умови для розкриття творчої особистості учня. Під час підготовки до уроку шукаю такі форми його проведення, які б активізували емоційні та інтелектуальні можливості дитини, підключили її до процесу пізнання. Прагну, щоб кожен учень відчув свою власну причетність до всього, що відбувається на уроці. Вважаю, що тільки за таких умов отримані знання набувають особистісного сенсу і цінності. Метою сучасного уроку світової літератури стає вже не накопичення знань,а пошукова діяльність учнів, спрямована на формування вмінь і навичок орієнтуватися в інформаційному просторі, за допомогою знань пізнавати світ і себе. Як і кожен творчий учитель – словесник прагну, щоб урок світової літератури був сучасним. Ознаки сучасного уроку літератури:

·        Розвиток критичного мислення;

·        Розвиток навичок мислення високого рівня;

·        Особистісно – зорієнтоване навчання;

·        Проблемне навчання;

·        Ігрові технології;

·        Інтерактивні технології;

·        Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання;

·        Аналіз та інтерпретація художнього твору.

Моя педагогічна діяльність як учителя світової літератури спрямована на те ,щоб:

·        Активізувати мислення дітей;

·        Мотивувати і стимулювати їх діяльність;

·        Залучити всіх учнів до творчої навчальної праці;

·        Активізувати навчальний процес;

·        Розвивати вміння логічно й аргументовано викладати матеріал;

·        Формувати ключові компетентності учнів;

·        Впроваджувати інноваційні педагогічні технології, як складову власної системи роботи.

·        Інтегрувати світову літературу з історією, кіномистецтвом, театром, музичним та образотворчим мистецтвом;

·        Показати ефективність використання інноваційних технологій в процесі вивчення світової літератури.

Інновація педагогічна (англ.innovation. нім. neuerung – нововведення) – процес створення й використання нових технологій, методів, засобів (нововведень) для розв’язання сучасних педагогічних проблем, що вимагають застосування нетрадиційних підходів.

   Щоб виховати творчу, всебічно розвинену особистість, треба створити необхідні умови, перш за все для творчої праці педагога, надати можливість кожному учневі само реалізуватися. Так виникла ідея застосування саме інноваційних технологій в процесі  вивчення світової літератури. Такі підходи до навчання не є повністю новими для української школи. Бригадно – лабораторний та проектний  методи, робота в парах змінного складу були передовим словом у світовій педагогіці 20 – 30 років ХХ століття. Подальшу розробку елементів активного навчання знаходимо в працях В.Сухомлинського, Ш.Амонашвілі, В.Шаталова, Є Ільїна. Над цими проблемами працюють педагоги К.Бабанов, Л.Варзацька, Т.Трохименко, С.Федорчук та інші.

   При виборі форм і методів навчання я завжди керуюся висновками психологів про результати дослідження рівня засвоєння навчального матеріалу:

                                                          5 % - лекція

   10% - читання

                             20% - відео – аудіо матеріали

            30% - демонстрація

                  50% - дискусійні групи

                     75% - практика через дію

                90% - навчання інших

Переваги інноваційних технологій

  

1.     Розвиваються пізнавальні навички учнів.

2.     Формуються вміння самостійно конструювати знання.

3.     Формуються вміння орієнтуватися в інформаційному просторі.

4.     Активно розвивається критичне мислення.

   Беручи за основу інноваційні технології, враховуючи специфіку уроку світової літератури, методику вивчення кожної теми  організовую поетапно.

   На першому етапі вивчення теми використовую такі типи уроків, які б зацікавили учнів і збудили у них бажання активно долучитися до роботи – прес – конференція, урок – подорож, літературна вітальня та ін.. на другому етапі роботи над темою відбувається безпосереднє ознайомлення учнів із конкретним художнім твором та проводиться його художній аналіз. Саме на цьому етапі необхідно забезпечити максимальне включення учнів у навчання: групова форма, ситуативне моделювання, розв’язання проблемних запитань на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. На цьому етапі я звертаюся до таких типів уроків як урок – дослідження, урок – інтерпретація, комбінований урок з елементами гри, дослідницької роботи, інсценізації, інтегрований урок. На заключному етапі ефективним є використання технологій опрацювання дискусійних питань, ситуативного моделювання, кооперативного навчання. Зацікавленість учнів викликають такі уроки, як урок – роздум, захист проектів, «Аукціон знань», урок – творчий звіт.

   «Мозкову атаку» проводжу на початку уроку, під час визначення мети і завдань уроку. Даний прийом активізує увагу учнів, спонукає до творчості, можливості вільно висловлювати свої думки. Наприклад, починаючи оглядовий урок з теми «Срібне століття російської поезії», ставлю перед учнями проблемне запитання, відповідь на яке вони шукають шляхом «мозкового штурму»:

·        Чому цей період у російській поезії називають «срібною добою»?

   Кількість ідей слід заохочувати. Врешті – решт, кількість породжує якість. Доцільно рекомендувати учасникам розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна раніше висунутих ідей часто спричинює висунення нових,що перевершують попередні. У класі можна повісити такий плакат:

·        Кажіть усе,що спаде вам на думку.

·        Не обговорюйте і не критикуйте висловлювань інших.

·        Можна повторювати ідеї, запропоновані кимось іншим.

·        Розширення запропонованої ідеї заохочується

   Даний метод можна використати , наприклад, у 5 класі при вивченні казки Г.К.Андерсена «Снігова королева». Учні повинні дати відповіді на такі запитання:

·        Чи відчуваємо в літературному портреті Снігової королеви авторське ставлення до героїні? Яке воно?

·        Якою є ваша власна думка щодо зовнішності Снігової королеви?

·        Чому блискуча зовнішність Снігової королеви не відповідає внутрішньому стану?

·        Як ви розумієте поняття «внутрішня краса»?

·        Що, на вашу думку, важливіше: зовнішня краса чи внутрішня? Чому?

·        У чому проявляється внутрішня краса, її ж не видно?

   Одним із методів навчання, що активізує пізнавальну діяльність, є метод евристичних запитань. Цей метод застосовую здебільшого після прочитання твору з метою поглиблення розуміння змісту художнього тексту.

   Наприклад, при вивченні лірики Б.Пастернака прошу учнів дати відповіді на такі запитання:

·        Які, з прочитаних вами ,твори Б.Пастернака належать до філософської лірики?

·        Над якими філософськими питаннями замислюється автор?

·        Чому образи свічки та заметілі у вірші «Зимова ніч» підносяться до рівня символів?

Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вона значною мірою сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорюваної програми – і все це повністю відповідає завданням сучасної школи.

Приклади застосування дискусійних запитань на уроках світової літератури.

Тема уроку: Історія і доля людини ( 7 клас)

Основна інтерактивна вправа спрямована на опрацювання дискусійного питання. Застосовується технологія «Займи позицію». Перед дискусією – організаційна підготовка (2хв).

   Слово вчителя: Відомий англійський письменник В.Шекспір зауважив: «Люди – господарі своєї долі». деякою мірою думку Шекспіра продовжує і Монтень: «Наше щастя чи наше нещастя залежать тільки від нас самих». Чи погоджуємося ми зі словами мудреців? Складно дати однозначну відповідь на це непросте запитання. Можливо, допоможуть нам герої роману В.Скотта «Айвенго». На попередньому уроці ми дійшли до висновку, що доля Айвенго і Ребекки могла б скластися по – іншому, якби дівчина була дворянкою і християнкою.

   На дошці два плакати з діаметрально протилежними точками зору:

1.     «Люди – господарі своєї долі».

2.     «Доля – господар над людиною»

  На цьому уроці кожен з учнів може висловитися, зайнявши позицію під плакатом залежно від обраної тези щодо обговорюваної проблеми. Учасники кожної групи обговорюють свою позицію й виробляють спільні аргументи на її захист (3 хв ). Потім по 2 – 4 учні від кожної групи, доповнюючи один одного, викладають свої точки зору щодо запропонованих питань.

   На уроках формую, розвиваю навички публічного виступу. Підбиваючи підсумки уроку або окремого його етапу, даю учням завдання: за певний час (1 – 5 хв) підготувати на одну хвилину промову (спіч) з певної теми. Наприклад: «Послухайте!» (11 клас, за творами «срібної доби»); «Гобсек – володар чи раб?» (О.де Бальзак «Гобсек»; «Перемога чи поразка?» (Е.Хемінгуей «Старий і море»).

   Цікавим і досить ефективним є метод «вільного письма».

   Даю учням завдання: підготувати за 2 – 3 хвилини письмову відповідь на запитання. Наприклад: «Які вічні цінності втілені в образах Майстра і Маргарити?» Ця стратегія допомагає учням зібрати докупи свої думки через записування їх без зупинки. Стиль викладу думки, помилки до уваги не беруться. Суть роботи полягає в тому, щоб допомогти учням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їх, не боячись їх демонструвати.

   У формуванні духовно багатої особистості чільне місце посідають учнівські творчі роботи. Дбаю, щоб ця робота розвивала їхні вміння, досвід, виховувала чесноти громадянина своєї держави. Види робіт: есе, лист до письменника, твір – роздум, відгук на прочитаний твір, інтерв’ю з письменником.

   Пізнавально – творчу діяльність учнів урізноманітнюю шляхом використання ігрових елементів. Дидактичні, пізнавально – навчальні, інтелектуальні різнорівневі ігри покликані зробити набуття знань, умінь і навичок учнями доступним, цікавим,приємним, щоб цей процес приносив учням радість, викликав інтерес («Лото», «Естафета», «Карусель», «Так чи ні», «Піймай помилку» та інші.

«Карусель»

Методичний коментар. Учні об’єднуються у 4 групи. На окремих аркушах написані запитання. Кожна група відповідає на одне з них, працюючи з одним аркушем. Він складається таким чином, щоб відкритим  залишилося тільки запитання. Потім за годинниковою стрілкою група обмінюється аркушами. Робота повторюється, тільки з іншим запитанням. Приховану відповідь попередньої групи відкривати не дозволяється. Процес повторюється доти, доки аркуш не повернеться до групи, яка першою давала на нього відповідь. Після завершення роботи виголошуються відповіді всіх груп.

Орієнтовні запитання за творчістю Шекспіра – драматурга.

·        В яких постатях шекспірівських героїв втілено одвічні людські пристрасті: довірливість і ревнощі, жага до влади і підступність, кохання і сумнів у всьому, зрада і вірність?

·        Чому режисери різних країн світу вважають для себе найбільш цікавим, почесним, відповідальним завданням втілити на сцені, по – новому прочитати відомі чи не кожній людині шекспірівські тексти?

·        Чому набув всесвітньої слави В.Шекспір – англійський драматург і поет доби Відродження?

·        Розкажіть про вистави, акторську трупу, глядачів та будову знаменитого лондонського театру «Глобус».

Порушена послідовність» (за трагедією Шекспіра «Гамлет»)

Методичний коментар. На окремих смужках паперу розміщені фрази, що стосуються сюжету трагедії «Гамлет». Записані на окремому аркуші, вони втрачають логічний зв'язок. Учням потрібно відтворити з пропонованих частин текст і відновити сюжет твору. Кількість карток необмежена.

Матеріал для роботи за стратегією.

·        Розповідь солдата про привида.

·        Одруження Гертруди і Клавдія.

·        Розмова Гамлета з матір’ю.

·        Обіцянка привиду помститися.

·        Зустріч з акторами.

·        Умисне божевілля Гамлета.

·        Розмова з Офелією.

·        Поїздка Гамлета до Англії.

·        Убивство Полонія.

·        Дуель між Лаертом та Гамлетом.

«Інформаційний пакет»

Методичний коментар. Це добірка цитат, висловлювань літературознавців, дослідників, філософів, відомих людей ( про письменника, твір, героїв, проблеми тощо).

Працюючи в парах, учні знайомляться зі змістом пакета, щоб відповісти на запитання:

·        Який вислів найкраще висвітлює дану проблему?

·        З яким твердженням не погоджуюсь?

·        Чиї думки найоригінальніші?

·        Які вислови сподобалися?

·        Доповніть «пакет» власною думкою (цитатою, прислів’ям).

Такий вид роботи допомагає учням приймати самостійне рішення, знаходити потрібну інформацію, висувати власні ідеї.

Варіант «Інформаційного пакета».

· «Життя цінується не за тривалістю, а за змістом» (Сенека)

· «Люди – господарі своєї долі» ( В.Шекспір)

· «Герої, створені Шекспіром,…не типи якоїсь пристрасті, якогось пороку,

 а істоти живі, сповнені багатьох пристрастей, багатьох пороків» (О.Пушкін)

·        «Сонети – це ключ, котрим Шекспір відкрив своє серце» (В.Водсвордт)

·        «Краса , і правда, й доброта – вся суть мого мистецтва і людини в світі»

( В.Шекспір).

·        «Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу, і це можливо» (О.Генрі)

·        «Не бійся ворогів: найгірше – вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів: найгірше – вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих: вони не вбивають і не зраджують, та тільки з їхньої мовчазної згоди існують на землі зрадництво і вбивство» (Б.Ясенський)

·        «Із усіх видатних людей він найзагадковіший. Єдине, що ми знаємо про нього, - це те, що він жив і страждав» (Д.Джойс)

·        «У кожного кохання своя доля» (Т.Драйзер)

Стратегія «Сенкан»

   Цей вид роботи використовується для того, щоб спонукати учнів до розмірковування над темою. Використовується для закріплення вивченого на уроці або підведення підсумків.

Алгоритм роботи: у першому рядку записується одне слово, іменник, який є темою сенкану; у другому – два слова, прикметники, які є означеннями до теми; у третьому – вміщуються три слова (дієслова, які вказують на активність, дієвість, пов’язану з темою); у четвертому – записується фраза, якою висловлюється розуміння теми (складається із чотирьох слів); у п’ятому – одне слово – іменник – синонім (висновок ) до теми.

Тема: Есхіл «Прометей закутий» (8 клас)

Прометей

Мужній, справедливий

Страждав, боровся, не скорився

Віддав себе в жертву людям

Тираноборець

   На етапі аналізу матеріалу застосовую «Кола Вена». Прийом «Кола Вена» дає змогу у процесі компаративного аналізу розширити бачення, наприклад, проблеми «гріховного кохання» (компаративний аналіз образів Фауста і Маргарити за трагедією «Фауст» Гете).

   Прийоми «Гронування», «Асоціативний кущ» дають змогу в будь – якому явищі, предметі, літературному персонажі побачити найголовніше, критично осмислити його і відокремити. «Асоціативний кущ» вказує на асоціації, викликані вчинком або героєм.  Прийом «Психологічний портрет» передає психологічний стан героя. Наприклад, при характеристиці Раскольникова з роману «Злочин і кара». Опорно – логічні схеми розвивають зорову пам'ять учня, сприяють кращому запам’ятовуванню. В якості висновку уроку застосовую прийом «Пласт». Учні складають відповідь на поставлене запитання за поданим початком:

Я думаю, що…

Тому що…

Наприклад…

Отже…

Особливу увагу приділяю підготовці та роз’ясненню домашнього завдання. Домашні завдання повинні мати три рівні: обов’язковий мінімум(під силу кожному учневі); тренувальна вправа; творче завдання (скласти до теми кросворд, казку, плакат, сенкан, вірш, розробити власні дидактичні матеріали).

   Серед вдалих спроб – проведення уроків з використанням мультимедіа, створення проектів, міні – презентацій, досліджень.

   Навчання за інноваційними технологіями ефективне і результативне. Воно розвиває інтелектуальну і духовну сфери особистості; сприяє створенню на уроці комфортного освітнього середовища; підвищує мотивацією до навчання; посилює активність та ініціативність учня на уроці; виховує самостійність; дає можливість учню самореалізуватись; убезпечує навчання від механічності. Але урок не повинен бути перевантажений інтерактивними технологіями. Оптимально – 2 – 3 методи на урок. Пам’ятаймо, що література – Храм. Тож даймо у цьому величному Храмі відчути Таїну Слова,завмерти перед його Тишею, насолодитися його Музикою. Не загубімо Літературу в самій Літературі. Можна організувати і провести урок літератури, який за зовнішніми ознаками ніби відповідає вимогам до сучасного уроку. Але якщо такий урок не націлений на серйозну роботу з текстом твору, то сприймається він як сучасне шоу – не більше. Головною ознакою сучасного уроку вважаю і її хотілося б виділити – аналіз та інтерпретація художнього твору.

   Роботі з текстом художнього твору на уроках літератури намагаюся відводити 30 – 35 хвилин уроку. На уроках літератури навчаю учнів мислити, висловлювати власні думки і обстоювати їх. Навчаю учнів розуміти світ і життя в ньому з позицій Добра, Справедливості і Любові.

   Кожен учитель – словесник має пам’ятати що хоч на якому б високому рівні проходили його уроки, вони не матимуть певних результатів, якщо презентований педагогом навчальний матеріал не буде закріплюватися, поглиблюватися під час позакласних занять, що ґрунтуються на інтересі учнів до літератури, на їхньому бажанні пізнати багато нового та цікавого зі світу художньої писемності. Цікаві й пізнавальні у школі тижні світової літератури. Програма їх різноманітна: літературні ігри та розваги, вечори поезії, літературні вечори , проходять конкурси на краще читання віршів, прози, на кращу літературну газету. Проводяться виставки дитячої творчості: ілюстрацій, малюнків, творчих робіт (казки, байки). Учні 8 – 11 класів відвідують літературний салон. На уроках та в позакласній роботі застосовую завдання з використанням різних видів мистецтва. Пропоную учням висловити враження від літературного твору у виконанні майстрів художнього слова, передати настрій, враження, почуття від музики, зобразити внутрішній світ літературних героїв у кольоровій палітрі, передати з допомогою кольору почуття ліричного героя.

   «Жити – значить мати проблеми, вирішувати  їх – означає рости інтелектуально» , - справедливо вважав Конфуцій. Осяяння не приходить на порожнє місце. Тому в навчальному процесі необхідні і елементи «стандартної»  освіти, і елементи інновації. Завдяки інноваційному підходу до викладання світової літератури учні активно залучаються до роботи, навчилися користуватися різними джерелами інформації. Навчаються працювати в команді, тобто прислухатися та допомагати один одному. Зростає інтерес учнів до предмета, поглиблюється смак до самостійної роботи. Підвищуються морально – ціннісні запити, вимоги учнів до себе, відповідальність за свої знання, збагачується їхня мова, розвивається уміння спілкуватися, вести диспут, вільно почуватися на сцені. Школярі навчилися користуватися різноманітними мовознавчими джерелами. Із задоволенням брали участь у різноманітних шкільних конкурсах, вікторинах, проектах, предметних тижнях. В учнів з’явилося почуття відповідальності за результати роботи в команді.

   Я вважаю, що процес навчання – не автоматичне вкладання певного матеріалу  в голову учня. Потрібна його напружена розумова робота, активна участь в цьому процесі, чого можна досягти тільки за допомогою інноваційного підходу до викладання предмету. Урок приносить задоволення – налагоджена співпраця вчителя і учнів. Мої учні не бояться висловлювати свою думку, вступати в дискусію. для них властива ініціативність, самостійність суджень у прийнятті рішень, вони у спілкуванні вільні та розкуті, а головне – ростуть справжніми людьми.

   Підготовка до таких уроків забирає багато сил і часу, але методична творчість учителя літератури – це потреба сучасної української школи. Таємницю своєї творчості шукаю в любові до дітей, до художнього слова, до знань, до школи, до села біля берега Південного Бугу

                  Література

1.     Даневська В. Інноваційні процеси та їх реалізація / В.Даневська //Рідна школа. – 1997 - №6.

2.     Завалевський Ю.І. Інноваційні педагогічні технології в практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів України / Ю.І.Завалевський. – Суми: ТОВ Видавництво «Антей», 2007.

3.     Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів. Посібник для вчителя. / О.О.Ісаєва. – К.2000.

4.     Пєхота О.М.: Освітні технології: навчально – методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та інші, - Київ: «Видавництво А.С.К.», 2001.

5.     Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. – К.: «Видавництво А.С.К.», 2004.

6.     Сиротенко Г.О.Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Г.О.Сиротенко. – Х.: Вид.група «Основа», 2003.

7.     Сухомлинський В.О. Про розумове виховання / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори.: в 5 т. – К.: Рад. школа, 1997. – т.4.