ДЕСЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ ВІД ЯНУША
КОРЧАКА
Видатний польський педагог, письменник,
лікар та громадський діяч жив заради дітей і під час війни загинув у газовій
камері разом зі своїми вихованцями ...
Ім'я Януша Корчака внесено у
«святці» світової педагогіки. З-під його пера вийшло дуже багато творів, у тому
числі казки для найменших, а головне - більше 20 книг, присвячених вихованню
дітей. Серед них особливе місце займає своєрідний маніфест гуманізму «Як любити
дитину».
Усім своїм життям Януш Корчак довів свою
любов і повагу до дітей. І не просто до дітей, а до найбільш знедолених -
сиріт. У 1914 році він активно брав участь в організації дитячих притулків в
Україні, потім у 1918 році після повернення до Варшави, продовжив розпочату
справу і керував притулками. У роки окупації Польщі фашистською Німеччиною
Корчак разом із вихованцями «Будинку сиріт» був поміщений у Варшавське гетто, де
стоїчно боровся за життя дітей – добував їм їжу та медикаменти. Він відхилив
всі пропозиції шанувальників свого таланту вивести його, польського єврея, з
гетто і врятувати від лап фашистів. У серпні 1942 Корчак разом з викладачами та
200 вихованцями «Будинок сиріт» відправився в концентраційний табір Треблінку,
де прийняв разом з ними смерть у газовій камері.
На згадку про 70-річчя трагічної смерті
Корчака (5 серпня 1942 року) постановою Сейму Польської республіки 2012 рік
оголошений роком Януша Корчака. Ідеї Корчака не втратили актуальності й
сьогодні, адже нині його все більше й ширше визнають як предтечу цілої низки
педагогічних течій, а корчаківське розуміння прав дитини є вихідною точкою для
багатьох сучасних авторів. Найважливіші елементи корчаківської концепції
виховання можна коротко сформулювати тезами:
·
заперечення
насильства – фізичного, вербального, що є наслідком вікової переваги або
посади;
·
ідея
виховної інтеракції між дорослими, дітьми, що розширює дефініцію класичної
педагогіки;
·
впевненість,
що дитина є людиною, такою ж мірою, як і дорослий;
·
принцип,
що виховний процес має брати до уваги індивідуальність кожної дитини;
·
віра,
що дитина найкраще знає власні потреби, прагнення й емоції, отже, вона повинна
мати право на те, щоб дорослі враховували її думку;
·
визнання
за дитиною права на пошану, незнання й невдачі, особистий простір, власну думку
й власність;
·
переконаність
у тому, що процес розвитку дитини – це тяжка праця.
У тому числі і десять заповідей для
батьків, які актуальні й сьогодні, через десятки років:
1. Не чекай,
що твоя дитина буде такою, як ти чи такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не
тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини платити за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй
життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, та - третьому. Це
і є незворотній закон подяки.
3. Не зганяй
на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й
зійде.
4. Не стався до проблем дитини зверхньо. Життя дане кожному під силу, і будь
упевнений, їй вона важка не менше, ніж тобі, а може бути, і більше, оскільки у
неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини - її зустрічі з дітьми. Звертай
на них якомога більше уваги - ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в
дитині.
7. Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Муч, якщо можеш,
але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все
можливе.
8. Дитина - це не тиран, який заволодіває усім твоїм життям, і не тільки плід
твоєї плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання
і розвивання у ній творчого вогню. Дитина розгортається, як сувій від любові
матері і батька, у яких буде рости не «наше», не «своє», не «власне» дитя, а
таємнича душа, дана на зберігання і супровід, поки недосвідчена і беззахисна.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому те, що не хотів би, щоб
робили твоєму.
10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, негарною, невдахою, люби
дурною, некерованою маленькою дитиною, люби незграбним, егоїстичним, сердитим
підлітком, люби таким, що не виправдав твоїх надій та очікування, потайним,
дивним, нещасним дорослим ... Спілкуючись із дитиною - радій, радій
завжди з повним правом, тому що дитина - це твоє свято, яке поки що з тобою.
Десять
кроків, щоб стати кращими батьками
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся
Комментариев нет:
Отправить комментарий